Центри біологічного різноманіття
  • Регистрация
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

89. Кропивницький регіональний центр біологічного різноманіття біотичного типу знаходиться у південній частині області в околицях сіл Кропивницьке, Комишувате Новоукраїнського району. Він має близькі до овальної форму зовнішнього контура, середні розміри та кластерну внутрішню структуру.

До його складу входять переважно степові і лісові екосистеми, у помітно меншій мірі лучні і водні ценози.

Лісові біотопи представлені байрачними насадженнями серед яких найбільшим є ур. «Бежбайраки» загальною площею 374 га. За складом це мішані листяні деревостани, у яких головними породами є дуб черешковий, ясен ланцетолистий, ясен звичайний, вяз гладенький, вяз граболистий, робінія несправжня акація, клен гостролистий. З супутніх деревних порід у місцевих лісах найбільш поширені клен польовий, вишня пташина, груша лісова, яблуня звичайна, липа дрібнолиста. Зростають також тополя чорна, тополя біла, тополя дельтовидна, гледичія триколючкова, а з чагарників – ліщина звичайна, свидина криваво-червона, глід одноматочковий, бруслина бородавчаста, жимолость татарська, жостір проносний, вишня магалебська, слива розчепірена, абрикос звичайний, терен звичайний, скумпія шкіряна, гордовина звичайна та деякі інші.

Місцеві лісові насадження слугують середовищем існування для багатьох видів безхребетних і хребетних тварин, чимало з яких занесені до міжнародних охоронних списків та Червоної книги України (1994). Зокрема з тварин, що занесені до списку Бернської конвенції тут зустрічаються зозуля звичайна, дрімлюга європейський, щеврик лісовий, омелюх, чечевиця звичайна, підкоришник звичайний, костогриз, мухоловка білошия, соловейко східний, мухоловка сіра, вивільга, волове очко, яструб великий, яструб малий, канюк звичайний, білозубка білочерева, білозубка мала, мідиця звичайна, нічниця гостровуха, вечірниця руда, нетопир лісовий, підковоніс малий, лилик двоколірний, куниця камяна, куниця лісова, тхір чорний, вовок лісовий, вовчок сірий, вивірка звичайна тощо.

Серед видів, котрі занесені до Червоної книги України (1994) в ур. «Бежбайраки» зустрічаються великий дубовий вусач західний, сатурнія грушова, сатурнія середня, жук олень, борсук звичайний, широковух європейський (занесений до Червоної книги МСОП), нетопир кажановидний, підорилик малий.

Степові ценози приурочені до крутосхилів долин і балок. Серед них переважають мезоморфні, мезотрофні типи умов зростання, на яких сформувались травостої де домінують злаково-різнотравні угруповання у складі – пирія середнього, тонконога степового, келерії стрункої, костриці степової, ячменя мишачого, тимофіївки степової, деревія майже справжнього, грициків звичайних, конюшини польової, полина гіркого, полина степового, молочая тонкого, молочая степового, чебреця плазкого, типчака борознистого, житняка гребінчастого тощо. Менш поширеними тут є подорожник ланцетолистий, парило звичайне, морква дика, мак дикий, цикорій дикий, талабан польовий, віскарія звичайна, нетреба колюча, чортополох звичайний, фіалка польова, самосил гайовий та багато інших.

З червонокнижних видів рослин на степових ділянках зростають астрагал шерстистоквітковий, сон чорніючий, ковила волосиста, ковила Лессінга, шафран сітчастий тощо

З рідкісних видів тварин, які занесені до Червоної книги України (1994) на степових просторах зустрічаються сколія степова, махаон, подалірій, сатурнія мала, боривітер степовий, орел степовий, могильник ( занесений також до Червоної книги МСОП), канюк степовий, тхір степовий.

Двома екологічними коридорами Кропивницький регіональний центр біологічного різноманіття сполучається з аналогічними структурними елементами регіональної схеми національної екологічної мережі. Так з Піддубнівським центром біорізноманіття, яких розиашований західніше, за допомогою порівняно короткого екокоридору, природною основю якого є верхів’я р. Грузької з прилеглими до неї прирусловими терасами. З Вольнівським центром, що знаходиться на північному сході за допомогою екокоридору, що базується на долині малої річки-лівої притоки Чорного Ташлика та руслом останнього і прилеглими до нього схилами долин і балок.

Найбільшим та найвагомішим екологічним коридором регіонального значення в межах даної місцевості є р. Чорний Ташлик з флористичними та фауністичними комплексами прилеглих річкових терас, балок, ярів, котрі досить часто утворюють складні і вельми мальовничі краєвиди. Суттеву роль у якості екологічних коридорів відіграють також ріки Плетений Ташлик, Сухий Ташлик, Грузька та деякі інші.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить