Центри біологічного різноманіття
  • Регистрация
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

63. Інгуло-Кам’янський регіональний центр біологічного різноманіття природно-ландшафтного типу знаходиться у середній частині області в околицях с. Інгуло-Камянка Новгородківського району. Він має неправильну форму зовнішнього контура, суцільну внутрішнь структуру і є середнім за розмірами. Майже навпіл територію даного центру перетинає річище Інгула, до якого з лівого берега впадає р. Камянка.

Місцевість даного центру характеризується чітко вираженою розчленованістю рельєфу, на якому особливо виразно проявляються стрімкі схили Інгула, які у багатьох місцях оголюють гірські породи, переважно сірі граніти. Тут чимало також ділянок позбавлених природної рослинності і навпаки, місця де дикоросла флора вирізняється високою різноманітністю і кількісними показниками. Все це разом створює досить мальовничі пейзажі і дає підстави для виокремлення даної місцини і її включення до регіональної схеми національної екологічної мережі.

В межах центру найбільш розповсюдженими є біоценози петрофільного, степового, лучного і водного типу.

Серед перших слід вказати стрімкі, місцями майже вертикальні схили долини Інгула, які поряд з ділянками, що невкриті рослинами чередуються з густозарослими, які поросли петрофільними травянистими і чагарниковими видами. Серед останніх особливо ароцвітаючими є зарості повія звичайного. Окрім нього, досить часто зустрічаються свидина криваво-червона, бузина чорна, вишня степова, шипшина звичайна, смородина золотиска, вишня магалебська та деякі інші.

Досить оригінальним напівприродним компонентом у межах даного центру ландшгафтного різноманіття є біоценози, які сформувалися на місці колишніх сіл. За останні 25-30 років з часу, коли ці села були остаточно залишені жителями – до наших днів відбулися настільки істотні сукцесії у біоценотичному покриві цих ділянок, що зараз у них важко впізнати колишні осереддя проживання людей. У підтвердження сказаного можна навести наступний приклад. Під час обстеження даних ділянок була виявлена низка рідкісних тварин, занесених до Червоної книги України (1994) і серед них степова гадюка. Це лише другий з відомих нам осередків існування цього виду на території Правобережної України. З інших видів рептилій тут досить чисельними є ящірка прудка, вуж звичайний та вуж водяний. Менш поширеними тут є черепаха болотна, а також петрофільний вид плазунів ящірка зелена.

В межах даного центру ландшафтного різноманіття знаходиться обєкт природно-заповідного фонду області-ботанічний заказник загальнодержавного значення “Шурхи” площею 38,3 га.

Декількома екологічними коридорами Інгуло-Камянський регіональний центр біологічного різноманіття сполучається з іншими аналогічними елементами екомережі. Так, екокоридором, що представлений р. Вашивою та прилеглими до неї природними і напівприродними територіями, даний центр сполучається з Сасівським, який знаходитиься на заході. З Новгородківським центром біорізноманіття, який розташований на північному сході він зєднується за допомогою екокоридора природною основою якого є річкова долина Камянки з наявними в ній компонентами біологічного і ландшафтного різноманіття. З Клинцівським центром біорізноманіття, котрий знаходиться на півночі, Лозоватським центром, що розташований на південному заході, а також Молодіжненським центром, який знаходиться на південному сході, даний центр сполучається найбільш потужним у цій частині області екокоридором, - річковою долиною Інгула.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить